РУС УКР


Активный отдых. Активные туры. Каталог туристических сайтов.
Наша кнопка:
Показать код
мотель «Боршна»

Густинський монастир

Густыня

За трасою Суми – Київ повз березовий гайок у глибокому яру, дорогою потряпляємо до Густині. Назва цьго села походить від слова густини – густого лісу, який ріс тоді на місці села.

ГустыняВперше згадується під назвою Підмонастирська слобідка в 1794 році. Підмонастирська слобідка виникла біля Густинського монастиря, мабуть ще в XVII ст., або на початку XVIII ст., бо в 1797 році у слобідці налічувалось 42 душі чоловічої статі податного населення. Це свідчить, що Підмонастирська слобідка існувала досить давно. Все доросле населення займалося землеробством. За селом було закріплено 434 дес. придатної землі. Діяла церковнопарафіяльна школа. Підмонастирська слобідка входила до складу Переволочанської сотні Прилуцького полку. Підмонастирська слобідка належала Густинському монастиреві до виведення його за штат 1786 року. Після цього підлеглі монастирю селяни були переведені в казенні, а Підмонастирська слобода забрана в казну. У 1859 р. звалася слобода казенна Підмонастирська (Густиня). А з 1930 року – слобода Густиня. У 1958 р. хутір Густиню перейменовано в село Густиня. Село Густиня по праву пишається пам’яткою минулих століть – Свято-Троїцьким Густинським жіночим монастирем. Цьому монастирю 19 червня 2005 року виповнилося 405 років. Його заснували 1600 року. Старець Іосаф з братіями, які прийшли з Києво-Печерської лаври, на відлюдному острові з усіх боків оточеному водою та густими дрімучими лісами. Гроші на будівнцтво Троїцької церкви пожертвував гетьман І. Самойлович. Князі Вишневецькі подарували монастирю просторі угіддя. На кінець XVIII ст. монастир процвітав, вважався чи не найбагатшим. Святу обитель називали „другою Лаврою”. Саме в ті часи проходили знамениті Густинські ярмарки. З усіх губерній з’їжджався сюди праведний люд продавати і купувати овець, мед, солодощі, рибу, яблука. Будувались рядами ятки та крамнички – лавки. Були на цих ярмарках цирк, каруселі. Люду збиралося так багато, що з усіх шести криниць вода випивалась і тоді її брали з річки Удаю. Монастир у різні часи відвідували і гетьман Сагайдачний, Осип Бодянський, Григорій Сковорода, Іван Мазепа, на пожертви якого збудована була Воскресенська (Мазепинська) церква. 

ГустыняГустинський монастир був осередком духовності, мистецтва і ремесел на Лівобережній Україні. У другій половині XVIII ст. він володів 3000 тис. десятинами землі, та більш ніх 3000 кріпаків. У монастирських володіннях випалювали цеглу, виливали дзвони, ткали полотно і килими. На винокурнях робили вино, випікали хліб у пекарнях. Всім відомий і „Густинський літопис” написаний древнім літописцем. Існувала тоді в монастирі чудова бібліотека, архів та багато інших цікавих та цінних речей. При Катерині II Густинський Свято-Троїцький монастир було ліквідовано, а всі монастирські багатства відібрані.

1845 року у Густиню завітав Т.Г. Шевченко, маючи за мету змалювати архітектурні та історичні пам’ятки монастиря. Працював у Густині Тарас Григорович цілий день. Це було 28 червня 1845 року. Увечері поет з Густині пішов на Прилуки через Боршну. На околиці с. Валок заходив у шинок Омелька Самійленка, довго відпочивав під Боршенським вітряком.

Тут, у Густині у свій час бували святі Димитрій Ростовський (в миру Д. Топтало), Іоасаф Бєлгородський. Завжди Божа благодать розливається над цим краєм, допомагає відродитися з руїн. Ще одне відродження почалося з лютого 1994 року, а зареєстровано монастир 27 березня 1995 року. Піднялися з руїн і діють Свято-Троїцький собор, Воскресенська, Петропавлівська, Миколаївська, відновлені побутові приміщення, келії і т.д. 

Село Густиня оточене горами, болотами. Між селами Маціївка та Густиня знаходиться мішаний ліс з липами, кленами та вільхами. В сторону с. Заудаївки на північ лежить болото, яке не має назви.